Сумно прощалося літо,
Гойдало тонкі гілки вітром,
Сльозилося теплим дощем,
Відліта журавлиним ключем.
Листя шуміло, прощалось,
Шепочучи літу: "Чекай.."
Із осінню зустрічалось.
А літо казало: "Бувай..."
Не літо від нас відлітає —
Поволі минає життя.
І жовтий листочок, осінній,
В віконце моє загляда.
Літо до нас ще поверне,
Принесе його клич журавля.
... Літа ж не повернеш ніколи —
Вони вже навік відліта.
14.12.2024
Немає коментарів:
Дописати коментар