БЛАЖЕНСТВО

Весь світ в людини прямо під ногами,

А все навколо плаче і мовчить.

Себе ми уявляємо Богами,

А світ навколо стогне і кричить.

Отця Святого люди ніби славлять,

Нутро ж своє не можуть пригасить.

Подачками отців церковних бавлять

В надії, що колись їх Бог простить.

А гроші Богу зовсім не потрібні —

Цікавлять думки, дії, відчуття.

На грудях ІНЦІ, золоті і срібні, —

Ніщо, коли немає каяття.

Весь світ любити можна і жаліти,

І бить чолом в підлогу без кінця.

А ти сусіда спробуй полюбити,

Що кине тобі в душу камінця.

Вічне блаженство треба заслужити,

Бо Там не купиш райського буття.

Живим лиш варто просто не грішити,

Буде тоді блаженство за життя.

Людині треба вірити у Бога,

В здоровий глузд і в щирі почуття —

Бо в пекло й рай веде одна дорога,

І з неї вже не буде вороття.

© В. А. Тименюк, 09. 2020