Сороки

 Років сорок не бачив сорок.

Раніше ж вони стрекотали,

На тополю злітали аж на вершок

І гнізда з галуззя сплітали.

Чорнії крила і білії боки.

Очі, зіркові, хижацькі, глибокі,

Бачать усе навкруги, на всі боки.

Красуні дзьомбаті — поважні сороки.

Тепер їх немає, і зник їхній стрекіт,

Не видно строкатих, і гнізда звалились.

Тополі сумують, шурхоче їх шелест.

Чому вас немає, куди ви поділись?

Не тільки сороки — багато зникає.

Що ж ми наробили і що нас чекає?

Людина безжальна усе убиває.

А що буде потім, те Бог тільки знає!

О́брази, обра́зи, образи́

Вдивляюсь в білу хмароньку,

У синю далечінь —

І бачу: чіткі о́брази

Малює світлотінь.

Малює там щоразу

Хвалу і компліменти,

А ще якісь обра́зи —

Забутії моменти.

А контур на хмариночці

Яскраво зобразив

У золотавім обрисі

Святії образи́...

Вдивляюсь в білу хмароньку,

І хочеться мені,

Щоб сонечко всміхалося

І Бог був із людьми.

Онук — продовження роду

 Тобі вже рік, любий онуче.

Підріс, пішов-покрокував.

І повен рот зубів молочних,

Щоб фрукт і овоч смакував.

Це рік любові аж по вінця,

Яку ти нам подарував.

Ти наше нове покоління,

І кожен з нас тебе чекав.

Дванадцять місяців зростаєш,

І кожен місяць щось нове:

Всміхнувся, коника випасаєш,

Рачкуєш, повзаєш, ідеш.

П'ятдесят два тижні щастя

Подаровано батькам.

Хай в житті тобі все вдасться.

Даруй гордість прабатькам.

Днів триста шістдесят і п'ять

Ти вранці-рано прокидався,

І мамі не давав ти спать,

Щоразу в пестощах купався.

Тобі вже рік, любий онуче.

Вітаєм! Щастя і добра!

Здоров'я і благополуччя,

Везіння й батьківського тепла!

Край

 Мій рідний край — моя країна.

Де край дороги оберіг —

Росте червоная калина.

Де рідний батьківський поріг.

Де край села батьківська хата,

Де пахнуть росами поля,

Де живе мама, і жив тато,

Мій рідний край — моя земля!

І в хаті образ з рушниками,

І хліб гарячий із печі,

І стіл дубовий із лавками,

Й цвіркун співає уночі.

Край хліба скибочку духмяну,

Натри пахучим часником,

Мачай в олію ледь солону —

І насолоджуйся смаком...

Тут молока парного із дійниці

Нап'єшся прямо через край.

Спів солов'їний і синиці,

І неймовірний неба край.

Тут народився, тут я виріс.

Тут і початок, тут і край.

Моє село — то Божа милість,

Це мій прекрасний рідний край!..