ХЛІБА ЧИ ВИДОВИЩ

 ХЛІБА ЧИ ВИДОВИЩ

Хліба й видовищ плебеї просили,

Віддали останнє нещасні раби.

А ті, що готове все споживали,

Розкоші мали, не знали журби.

Хто якнайбільше життя забезпечить

Убогий, стомлений, вічно німий.

А інший, відомий, якому всі плещуть,

Жирує, простих не вважає людьми.

Святую хлібину село виробляє,

І трактор для нього конструктор складе.

Багатство чи славу кожен з них має?

Поважную старість? Заможним буде?

Ні, лаври вгорі піраміди збирають,

Немов на Олімпі бенкети ведуть,

І срібло, і злото у скрині складають,

Усе, людьми створене, розпродадуть.

Людина роботою тільки прекрасна.

Поважними буть мають усі трударі.

Всі наші творіння, як дівчина красна,

Чудесні і милі, як Божі дари.

Зневажені завжди бюрократи-драпічки, 

Які талантам затьмарюють путь.

Вставляючи палки у їхні колеса,

Хапуги країну у прірву ведуть.

Всім хочеться хліба, всі хочуть видовищ,

Та в кожного свій апетит і смаки.

Той сіє, той пише, бере із родовищ —

Людство живе трударям завдяки!

©Тименюк В. А., квітень, 2020