Загальна кількість переглядів сторінки

неділя, 17 березня 2024 р.

ЛЕЛЕКИ

 ЛЕЛЕКИ


То не зима, не сніговиця

Вкрила озимую пшеницю.

До нас лелеки прилетіли —

І на городах стало біло.


Із вирію уже прибули,

Про рідну землю не забули,

На крилах принесли весну,

Пробуджують життя від сну.


А бусол повагом крокує,

Багатствами землі смакує

І виглядом своїм чарує.

Він вдома вже і вже святкує.


День попрацюють, і на вечір

Зів'є гніздо сім'я лелеча.

І з'явиться у них малеча...

Лелеки — миру то предтеча!


©Тихий Вітер, 18.03.2024

понеділок, 4 березня 2024 р.

МАТИ-Й-МАЧУХА

 МАТИ-Й-МАЧУХА 


Заплакав березень, прокинулась весна,

Теплом повіяло, і небо усміхнулось.

В долині квітне мати-й-мачуха рясна,

Неначе у квітки ті сонечко пірнуло.

Його проміння в ніжно-жовтих пелюстках,

Його теплом втішається ще сонная бджолиність.

Дрімає луг, весняні трави в напівснах.

Вони ж цвітуть! Цвісти, коли все спить, — сміливість.

Нехай іще морозить уночі,

Нехай іще ранкова прохолода.

Весна іде! Весна спішить!

І їй квітками усміхається природа.


© Тихий Вітер, 04.03.2024

Жило село...

 Жило          село... Весніло —          тануло,                 текло. Тепло —         зеленіло                   і цвіло. Росло —        ...