ОБІД У ЗВІРЯЧІМ ЦАРСТВІ
Байка
В звірячім царстві, як годиться,
Правили Вовк, Ведмідь, Лисиця.
Їм трьом підвладні там були
Гієни, шавки, дикі пси.
От якось звірі вполювали
Бика великого собі.
Навколо нього посідали
Й ділити стали на обід.
Ведмідь забрав філейне й клуби,
Лисиця — рульки й лопатки,
А Вовк — реберця й гомілки.
Іншим дістались залишки.
Звірятка швидко своє з'їли,
Ведмідь і Вовк іще жують,
Лисиця ж вже не має сили
Шматки останні проковтнуть.
Старий Собака мовить тихо
(Щоб не нагнівались либонь,
Щоб не було якого лиха)
До Лисиці: "Охолонь.
Якщо не можеш шмат той з'їсти,
То дай вже слабшому куснуть."
"Е ні! Вже краще подавиться,
Ніж силу дать йому відчуть, —
Відповіда Руда йому, —
М'ясо буде лише тому,
Хто мене має за куму
І сват Ведмедю чи Вовку."
Мораль в цій байці є така:
М'ясце в зубах у вожака,
А прихвосням, вже так і буть,
Дістанеться теж по чуть-чуть.
Дрібнішим звірям, як завжди,
Ніколи правди і не жди.
В звірячім царстві їм гризти
Копита, роги і хвости.
(с) В. А. Тименюк, 01.10.2020
